Координати: 49°45′59″ пн. ш. 26°22′33″ сх. д. / 49.76639° пн. ш. 26.37583° сх. д. / 49.76639; 26.37583
Очікує на перевірку

Гаврилівка (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гаврилівка
Церква у селі Гаврилівка
Церква у селі Гаврилівка
Церква у селі Гаврилівка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Теофіпольська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040450120091093
Основні дані
Засноване 1571
Населення 654 (2011)
Територія 1,689 км²
Густота населення 408,53 осіб/км²
Поштовий індекс 30634
Телефонний код +380 3844
Географічні дані
Географічні координати 49°45′59″ пн. ш. 26°22′33″ сх. д. / 49.76639° пн. ш. 26.37583° сх. д. / 49.76639; 26.37583[1]
Середня висота
над рівнем моря
302 м
Водойми р. Лежань
Місцева влада
Адреса ради 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19
Карта
Гаврилівка. Карта розташування: Україна
Гаврилівка
Гаврилівка
Гаврилівка. Карта розташування: Хмельницька область
Гаврилівка
Гаврилівка
Мапа
Мапа

CMNS: Гаврилівка у Вікісховищі

Гаври́лівка — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області.

Розташоване на північному заході району, за 12 км від Теофіполя.

Сучасність

[ред. | ред. код]

Староста — Бишук Людмила Іванівна[2].

У селі працює будинок культури, клуб, бібліотека, церква св. ап. Іоанна Богослова (настоятель пртр. Іоанн (Чупіль Іван Володимирович[3].

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Лежань, права притока Жерді.

Історія

[ред. | ред. код]
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан

Вперше Гаврилівка згадується в документі Центрального державного історичного архіву міста Києва у фонді Кременецького повітового Бродського суду від 5 квітня 1571 року під назвою Волиця Габріелівка.

Земля, на якій засноване село, належала поміщикам Ярмолинським, а потім Чолганським. Ярмолинські померли, коли їхній єдиній дочці Марії було два роки. Опікуном малолітньої Марії Василівни Ярмолинської і розпорядником її спадкоємних маєтків стала її рідна тітка Марія Гаврилівна Лєшницька, у шлюбі Пузина. Марія Гаврилівна за період опікунства розпродала багато спадкоємних земель Марії Василівни Ярмолинської. Західну частину земель маєтку захопили магнати князі Збаразькі, а південно-східну — магнати князі Острозькі. На цих захоплених у Ярмолинських землях вони заснували цілий ряд сіл.

Князі Збаразькі на захоплених землях заснували села: Волицю Габріелівку, Гальчинці, Медисівку, Остру Руду (зникле село) та інші. Князь Костянтин Острозький заснував містечко Базалію, села Малий Лазучин, Василівку, Борщівку та інші.

У 1583 році село належало Владиславу Збаразькому, а в 1629 році Криштоф Збаразький платив податокз цього села за 8 димів. До 1747 року Габріелівка відносилася до Ожигівського, а з 1748 року — до Гальчинецького ключа (адімістративно-поміщицька одиниця) Кременецького повіту.

Після князів Збаразьких з 1631 року по 1744 рік Габріелівкою володіли князі Вишневецькі. Коли згас їхній рід, село успадкував Я. В. Мнішек. В 1755 році Габріелівку придбав стольник брацлавський Самуїл Груя. Поміщики Груї володіли цим маєтком аж до радянських часів.

З другої половини 60-х років 19 століття село Габріелівку стали називати Гаврилівкою.

Воєнно-політичні події

[ред. | ред. код]

Перша Світова війна погіршила життя селян, село знаходилося в прифронтовій зоні, багато чоловіків забрали до війська, решта працювали на будівництві оборонних укріплень.

У 1917 році було розподілено землю поміщиків.

Наприкінці лютого 1918 року Гаврилівку було звільнено від більшовиків. У кінці листопада більшовики знову захопили село.

31 травня 1919 року в Гаврилівку вступили війська УНР, у жовтні — польські інтервенти.

У 1920 в село окупували червоноармійці і остаточно встановили свою владу.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 689 98.85%
вірменська 7 1.00%
російська 1 0.15%
Усього 697 100%

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1876 році у селі відкрилася церковно-парафіяльна школа, а з 1903 року на її базі почало діяти однокласне училище. 1913 року в училищі навчався 51 учень і працював один учитель.

У 1921 році в селі відкрилася чотирирічна трудова школа, якій передали поміщицький сад і церковну садибу. У 1926 році в ній працювало 2 учителі та навчалося 106 учнів. При школі працював пункт ліквідації неписьменності.

З 1931 року в селі діяла неповна середня, а з 1939 — середня школа, у перший рік у ній працювало 11 учителів, які навчали 315 учнів. У 1940 році було збудовано двоповерхову школу, приміщення якої згоріло під час війни. У 1952 році школу було відбудовано, до того у селі працювала спершу початкова, а потім — семирічна школа.

У 1980 році школу відвідувало 286 учнів та працювало 27 учителів.

До 2020 року сільським головою був Гандовський Василь Володимирович[7].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Мурін Дмитро—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Сайт Теофіпольської селищної ради. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  3. Релігійна організація Релігійна громада Української православної церкви Іванна — Богословської парафії с.Гаврилівка Теофіпольського району Хмельницької області Шепетівської єпархії Української православної церкви. YouControl (укр) . Процитовано 25 лютого 2021.
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Декларація Гандовський Василь Володимирович за 2016 рік. YouControl (укр) . Процитовано 25 лютого 2021.
  8. Завтра, 14 серпня, загиблий Герой Дмитро Мурін назавжди повернеться додому у село Гаврилівка. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 7 січня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]